Fluoxetine Aurovitas: склад і форма випуску
Одна тверда капсула містить 22,357 мг флуоксетину гідрохлориду, що відповідає 20 мг флуоксетину. Сила єдина, і всі схеми — від 20 мг на добу при депресії до 60 мг при булімії — набираються числом капсул.
Приймають усередину, разом або розділивши добову дозу, під час їжі чи між прийомами їжі. Капсула біоеквівалентна розчину для приймання всередину, і це важливо для дитячих схем: стартова дитяча доза відмірюється саме розчином, бо капсулу на 10 мг не поділити.
Як діє Fluoxetine Aurovitas
Флуоксетин — вибірковий інгібітор зворотного захоплення серотоніну, і на цьому, вочевидь, його механізм і тримається. Спорідненості до інших рецепторів він практично не виявляє: ні до α1-, α2- і β-адренергічних, ні до дофамінових, гістамінових H1, мускаринових і рецепторів ГАМК. Звідси й профіль: типових для старих антидепресантів сухості в роті, седації та тахікардії від блокади цих рецепторів тут чекати не доводиться.
Друга особливість — незвично довга присутність в організмі. Період напіввиведення самого флуоксетину становить 4–6 днів, а його активного метаболіту норфлуоксетину — від 4 до 16 днів. Після припинення прийому речовини залишаються в організмі ще кілька тижнів, і це треба тримати в голові і на початку лікування, і при його завершенні: кожна зміна дози розгортається не за добу, а за тижні.
Показання до застосування
Дорослим препарат призначають при епізодах великої депресії, при обсесивно-компульсивному розладі та при булімії. В останньому випадку він не самостійне лікування, а доповнення до психотерапії: зменшити потяг до переїдання та очисну поведінку.
Дітям і підліткам від 8 років показання одне: помірний і тяжкий епізод великої депресії, і лише якщо він не піддався психологічній терапії за 4–6 сесій. Антидепресант у цьому віці призначають разом із психологічною терапією, а не замість неї.
Спосіб застосування та дозування
При депресії дорослим і літнім рекомендують 20 мг на добу. Через 3–4 тижні дозу оцінюють і за потреби коригують, далі — за клінічною картиною. Якщо відповіді на 20 мг недостатньо, дозу поступово підвищують аж до 60 мг, пам'ятаючи, що зі зростанням дози зростає й імовірність небажаних реакцій. Лікування депресії продовжують щонайменше пів року. При обсесивно-компульсивному розладі старт той самий — 20 мг з можливим підвищенням до 60 мг; якщо за 10 тижнів поліпшення немає, доцільність прийому переглядають, а при добрій відповіді продовжують довше за 10 тижнів, оскільки розлад хронічний, хоча ефективність довше за 24 тижні не доведена. При булімії доза одразу 60 мг на добу, ефективність довше трьох місяців не показана. Дози понад 80 мг систематично не вивчалися.
Дітям від 8 років лікування починає і контролює фахівець. Стартова доза — 10 мг на добу у вигляді 2,5 мл розчину для приймання всередину, через один-два тижні її можна збільшити до 20 мг. Досвіду з дозами понад 20 мг у дітей мінімум, а дитині з малою масою тіла ефекту досягають меншими дозами, бо концентрація в плазмі в неї вища. Якщо за 9 тижнів клінічної користі немає, лікування переглядають, а в тих, хто відповів, через пів року обговорюють продовження. Літнім дозу підвищують обережно, зазвичай не вище за 40 мг на добу за максимуму 60 мг. При порушенні функції печінки і при одночасному прийомі потенційно взаємодійних ліків дозу зменшують або розріджують, наприклад 20 мг через день. Різко кидати прийом не можна: дозу знижують поступово щонайменше за один-два тижні, а якщо після зниження з'явилися симптоми, повертаються до попередньої дози і зменшують її повільніше.
Протипоказання
Протипоказань небагато, і всі три жорсткі. Перше — підвищена чутливість до діючої або будь-якої допоміжної речовини. Друге — поєднання з незворотними неселективними інгібіторами моноаміноксидази, наприклад з іпроніазидом: такі комбінації давали тяжкі, іноді смертельні реакції.
Третє протипоказання вузьке і його легко пропустити: метопролол, призначений з приводу серцевої недостатності. Флуоксетин сильно пригнічує CYP2D6, яким метопролол руйнується, концентрація зростає, а при серцевій недостатності надмірна брадикардія особливо небезпечна.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне застереження стосується суїцидального ризику. Депресія сама собою підвищує ймовірність суїцидальних думок, самоушкодження і суїциду, і ризик зберігається до значущої ремісії; поліпшення може не настати в перші тижні, тому спостерігати за пацієнтом треба, доки воно не з'явиться, а на ранньому етапі одужання ризик здатен зрости. Метааналіз плацебо-контрольованих досліджень показав підвищення ризику суїцидальної поведінки в пацієнтів молодших за 25 років, а в дітей і підлітків частіше відзначалися суїцидальні думки і спроби та ворожість. Пацієнта і близьких попереджають: обтяження стану, суїцидальні думки або незвична зміна поведінки — привід одразу звернутися до лікаря.
- Діти і підлітки: у 19-тижневому дослідженні в них уповільнювалися приріст зросту і маси тіла, тому зріст, вагу і стадію за шкалою Таннера відстежують під час і після лікування; можлива й затримка статевого дозрівання.
- Серце: описані подовження інтервалу QT і шлуночкові аритмії, включно з torsade de pointes. Обережність потрібна при вродженому синдромі подовженого QT, сімейному анамнезі, гіпокаліємії, гіпомагніємії, брадикардії, свіжому інфаркті та декомпенсованій серцевій недостатності. При стабільній хворобі серця перед стартом варто зняти ЕКГ, а при аритмії на тлі лікування — припинити прийом.
- Судоми: препарату уникають при нестабільних нападах і епілепсії, при контрольованій спостерігають, а при появі чи почастішанні нападів відміняють. Манія і гіпоманія — теж привід до негайної відміни, а в дітей їх реєстрували часто.
- Кровоточивість: описані петехії та пурпура, рідше кровотечі зі статевих шляхів і шлунково-кишкового тракту; обережність потрібна при антикоагулянтах і порушеннях згортання в анамнезі.
- Акатизія: виснажливий неспокій із потребою рухатися, частіше в перші тижні; підвищувати дозу в такому разі шкідливо.
З іншого. Серотоніновий і злоякісний нейролептичний синдроми рідкісні, але можливі, особливо разом з іншими серотонінергічними засобами і нейролептиками, і потребують негайної відміни. Лікування здатне змінювати контроль глікемії: на тлі прийому відзначали гіпоглікемію, а після відміни — гіперглікемію, тож дози інсуліну іноді доводиться переглядати. Висип, анафілаксія і прогресуючі системні прояви із залученням шкіри, нирок, печінки чи легень потребують припинення прийому, а при ризику закритокутової глаукоми потрібна обережність через розширення зіниці.
Лікарські взаємодії
Довгий період напіввиведення перетворює частину взаємодій на питання календаря, а не дози. Незворотні неселективні інгібітори моноаміноксидази протипоказані, і інтервали несиметричні: флуоксетин починають лише через 2 тижні після відміни такого інгібітора, а сам інгібітор після флуоксетину — не раніше ніж через 5 тижнів. Ознаки небезпечного поєднання — гіпертермія, ригідність м'язів, міоклонії, нестабільність вегетативних функцій, сплутаність і вкрай сильне збудження аж до делірію і коми; допомогти можуть ципрогептадин або дантролен.
- Тамоксифен: інгібітори CYP2D6 знижують концентрацію ендоксифену, однієї з найактивніших його форм, на 65–75%, і в частині досліджень ефективність тамоксифену падала. Поєднання по змозі уникають.
- Метопролол: пригнічення метаболізму підвищує ризик небажаних реакцій, насамперед надмірної брадикардії.
- Засоби, що подовжують QT: антиаритміки класів IA і III, фенотіазини, пімозид, галоперидол, трициклічні антидепресанти, спарфлоксацин, моксифлоксацин, внутрішньовенний еритроміцин, галофантрин. Взаємодія не вивчалася, адитивний ефект не виключений.
- Антикоагулянти всередину: ризик кровотечі зростає, потрібна частіша перевірка МНВ — і під час лікування, і після відміни.
- Сечогінні, десмопресин, карбамазепін і окскарбазепін спричиняють гіпонатріємію, на яку здатен і сам флуоксетин.
Алкоголь флуоксетин не посилює і його концентрацію не підвищує, але поєднувати спиртне з препаратами цієї групи все одно не рекомендують. І головне: при переході на інший антидепресант той самий довгий слід працює проти пацієнта — нові ліки накладаються на ще не виведені старі.
Вагітність і грудне вигодовування
Частина епідеміологічних досліджень вказує на підвищений ризик вад серцево-судинної системи в плода при прийомі в першому триместрі; механізм невідомий. У числах: близько 2 випадків на 100 проти приблизно 1 на 100 у загальній популяції. Є й дані про стійку легеневу гіпертензію новонародженого при прийомі на пізніх строках — приблизно 5 випадків на 1000 вагітностей проти звичайних 1–2.
Тому при вагітності флуоксетин не застосовують, хіба що стан жінки потребує саме його і виправдовує можливий ризик для плода. Різко переривати лікування теж не можна. На пізніх строках і незадовго до пологів потрібна особлива обережність: у новонароджених описані дратівливість, тремтіння, гіпотонія м'язів, безперервний плач, труднощі із ссанням і сном — це може бути і серотонінергічна дія, і синдром відміни, а строки їхньої появи пов'язані з тим самим довгим виведенням. Флуоксетин і норфлуоксетин проникають у грудне молоко, і в дітей на грудному вигодовуванні небажані явища спостерігалися, тому розглядають відмову від годування, а за його продовження призначають найменшу діючу дозу.
Побічні дії
Найчастіше повідомляють про головний біль, нудоту, безсоння, втомлюваність і діарею. Частота і вираженість реакцій із часом зазвичай знижуються і до припинення лікування, як правило, не призводять. Нижче — вибірка найчастішого і найнебезпечнішого, а не повний перелік.
- Дуже часто: безсоння, головний біль, діарея, нудота, втомлюваність.
- Часто: зниження апетиту і маси тіла, тривога, нервозність, зниження лібідо, порушення сну і нічні кошмари, запаморочення, сонливість, тремтіння, нечіткість зору, серцебиття і подовження QT на ЕКГ, блювання, диспепсія, сухість у роті, висип, свербіж, пітливість, біль у суглобах, порушення ерекції та еякуляції.
- Рідко: тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, анафілаксія, гіпонатріємія і неправильна секреція антидіуретичного гормону, гіпоманія і манія, галюцинації, агресія, судоми, акатизія, серотоніновий синдром, шлуночкова аритмія і torsade de pointes, васкуліт, легеневі процеси із запаленням або фіброзом, ідіосинкратичний гепатит, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, затримка сечі, гіперпролактинемія.
Окремо стоять два спостереження. Перше: епідеміологічні дослідження, переважно в людей від 50 років, показують підвищений ризик переломів кісток на тлі препаратів цієї групи, механізм невідомий. Друге стосується синдрому відміни, і цифри тут протверезні: небажані явища після припинення лікування виникли приблизно в 60% пацієнтів і в групі флуоксетину, і в групі плацебо, тяжкими вони були в 17% і 12%. Запаморочення, порушення чутливості, розлади сну, слабкість, тривога, нудота, тремтіння і головний біль з'являються зазвичай у перші дні й найчастіше минають за два тижні, але в частини людей тримаються два-три місяці.
Передозування
Передозування самого лише флуоксетину перебігає зазвичай легко, а смертельні випадки надзвичайно рідкісні. Можливі нудота, блювання, судоми, порушення з боку серця — від безсимптомних аритмій і подовження QT на ЕКГ до зупинки серця, включно з дуже рідкісними випадками torsade de pointes, — а також порушення дихання і стани від збудження до коми.
Специфічного антидоту немає: стежать за серцевою діяльністю і життєвими показниками та лікують симптоматично. Форсований діурез, діаліз, гемоперфузія й обмінне переливання крові зазвичай марні, а активоване вугілля, зокрема із сорбітолом, може виявитися не гіршим за промивання шлунка. Враховують і можливість прийому кількох препаратів одразу: якщо людина приймала ще й трициклічний антидепресант, спостереження продовжують — флуоксетин уповільнює його виведення.
Як отримати рецепт на Fluoxetine Aurovitas онлайн
У флуоксетину найдовший слід серед звичних антидепресантів, і тому лікареві потрібно знати не лише поточне призначення, а й те, що було до нього і що планується після: 2 тижні після інгібітора моноаміноксидази, 5 тижнів до його початку, накладання на попередній антидепресант при переході. Це календарні обмеження, які за однією упаковкою в руках не відновити.
Онлайн-консультація підходить насамперед для продовження дібраного лікування. В анкеті вказують діагноз, тривалість прийому і поточну дозу, вік, попередні та заплановані антидепресанти, епізоди манії, судоми в анамнезі, хвороби серця і подовження QT, прийом антикоагулянтів, діабет, хвороби печінки, вагітність або її планування, а також тамоксифен і метопролол. Лікар вивчає відповіді і за достатніх підстав виписує електронний рецепт, який приходить кодом для польської аптеки.
