Polpril® - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Polpril®: склад і форма випуску

Polpril® – це лікарський препарат із групи інгібіторів АПФ, діюча речовина якого – раміприл. У кожній капсулі або таблетці Polpril® міститься 2,5 мг, 5 мг або 10 мг раміприлу.

Препарат випускається у вигляді капсул і таблеток для перорального застосування. Вибір форми та дозування здійснює лікар з урахуванням діагнозу, супутніх захворювань, функції нирок і печінки, а також лікарських засобів, які приймає пацієнт.

Як діє Polpril®

Після перорального прийому раміприл перетворюється на активний метаболіт – раміприлат. Він блокує фермент конвертазу ангіотензину (АПФ, кініназу II), який відповідає за перетворення ангіотензину I на ангіотензин II – потужну судинозвужувальну речовину, а також за руйнування брадикініну – речовини з судинорозширювальною дією.

Зниження утворення ангіотензину II та уповільнення розпаду брадикініну призводить до розширення судин, зниження артеріального тиску та зменшення навантаження на серце. Одночасно зменшується вивільнення альдостерону, що сприяє зниженню затримки натрію і води в організмі. У пацієнтів із темним кольором шкіри гіпотензивний ефект монотерапії інгібіторами АПФ зазвичай виражений слабше через частіше низьку активність ренінової системи.

Показання до застосування

Серцево‑судинні захворювання

Polpril® застосовується для лікування та профілактики цілого ряду серцево‑судинних патологій. Призначення препарату завжди має ґрунтуватися на оцінці загального серцево‑судинного ризику та супутньої терапії.

• Лікування артеріальної гіпертензії (підвищеного артеріального тиску).
• Профілактика серцево‑судинних ускладнень (інфаркту, інсульту, серцево‑судинної смерті) у пацієнтів: – з клінічно вираженим атеросклеротичним ураженням судин (ішемічна хвороба серця, перенесений інсульт або захворювання периферичних артерій), – або з цукровим діабетом і принаймні одним додатковим фактором серцево‑судинного ризику.
• Лікування симптомної хронічної серцевої недостатності.
• Вторинна профілактика після гострого інфаркту міокарда з ознаками серцевої недостатності (початок терапії не раніше ніж через 48 годин, з 3‑ї доби після інфаркту).

Ураження нирок

Polpril® використовують для уповільнення прогресування ниркової патології у пацієнтів з діабетичною та недіабетичною нефропатією. Препарат знижує протеїнурію та захищає клубочковий апарат нирок.

• Початкова стадія діабетичної клубочкової нефропатії, підтверджена мікроальбумінурією.
• Виражена діабетична нефропатія з протеїнурією у пацієнтів принаймні з одним серцево‑судинним фактором ризику.
• Недіабетична клубочкова нефропатія з протеїнурією ≥3 г/добу.

Спосіб застосування та дозування

Загальні рекомендації щодо прийому

Polpril® приймають перорально, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки й капсули не можна розжовувати або ділити. Препарат бажано приймати щодня в один і той самий час. Прийом їжі не впливає на всмоктування раміприлу, тому препарат можна застосовувати до, під час або після їди.

Дозу підбирає лікар індивідуально з урахуванням цільового артеріального тиску, діагнозу, віку, функції нирок і печінки, а також супутньої терапії (особливо діуретиків). При призначенні важливо контролювати функцію нирок і рівень калію в крові.

Основні схеми дозування у дорослих

Нижче наведені типові стартові та цільові дози Polpril®. Вони не замінюють індивідуальних призначень лікаря.

Ситуація	Стартова доза	Підвищення дози / максимум
Артеріальна гіпертензія	Зазвичай 2,5 мг 1 раз/добу; при високій активності РААС – 1,25 мг під контролем лікаря	Подвоєння дози кожні 2–4 тижні; максимум 10 мг/добу (зазвичай 1 раз/добу)
Профілактика серцево‑судинних ускладнень	2,5 мг 1 раз/добу	Через 1–2 тижні до 5 мг/добу, ще через 2–3 тижні до 10 мг/добу (цільова доза)
Діабет + мікроальбумінурія	1,25 мг 1 раз/добу	Через 2 тижні до 2,5 мг/добу, ще через 2 тижні до 5 мг/добу
Діабет + ≥1 фактор ризику ССЗ	2,5 мг 1 раз/добу	Через 1–2 тижні до 5 мг/добу, потім до 10 мг/добу (мета – 10 мг/добу)
Недіабетична нефропатія (протеїнурія ≥3 г/добу)	1,25 мг 1 раз/добу	Через 2 тижні до 2,5 мг/добу, ще через 2 тижні до 5 мг/добу
Симптомна серцева недостатність	1,25 мг 1 раз/добу у стабілізованих на діуретиках пацієнтів	Подвоєння дози кожні 1–2 тижні до максимум 10 мг/добу у 2 прийоми
Після гострого інфаркту міокарда з СН	Стабільний стан: 2,5 мг 2 рази/добу 3 дні; при поганій переносимості – 1,25 мг 2 рази/добу 2 дні з подальшим підвищенням	Подвоєння добової дози кожні 1–3 дні до 5 мг 2 рази/добу (мета). Якщо доза 2,5 мг 2 рази/добу не переноситься – лікування припиняють

Особливі групи пацієнтів

У пацієнтів, які отримують діуретики, ризик гіпотензії вищий. За можливості діуретик відміняють за 2–3 дні до початку терапії Polpril®. Якщо це неможливо, стартова доза раміприлу зазвичай становить 1,25 мг під ретельним контролем артеріального тиску і функції нирок.

• Порушення функції нирок: при кліренсі креатиніну ≥60 мл/хв корекція стартової дози (2,5 мг/добу) не потрібна, максимум 10 мг/добу; при 30–60 мл/хв – стартова доза та сама, максимум 5 мг/добу; при 10–30 мл/хв – старт 1,25 мг/добу, максимум 5 мг/добу.
• Гемодіаліз: старт 1,25 мг/добу, максимум 5 мг/добу; препарат приймають через кілька годин після сеансу діалізу.
• Порушення функції печінки: початок лікування – лише під суворим лікарським контролем, максимальна добова доза 2,5 мг.
• Пацієнти похилого віку: рекомендована нижча стартова доза (часто 1,25 мг) і повільніше титрування через підвищений ризик побічних ефектів.
• Діти та підлітки: безпека й ефективність раміприлу остаточно не встановлені, чітких рекомендацій щодо дозування немає.

Протипоказання

Polpril® не можна застосовувати в низці клінічних ситуацій через високий ризик тяжких ускладнень. За наявності будь‑якого з наведених станів обов’язково повідомте лікаря до початку терапії.

• Алергія або підвищена чутливість до раміприлу, інших інгібіторів АПФ чи будь‑якого допоміжного компонента препарату.
• Ангіоневротичний набряк в анамнезі (спадковий, ідіопатичний або пов’язаний із прийомом інгібіторів АПФ/блокаторів рецепторів ангіотензину II).
• Тяжкі екстракорпоральні процедури з контактом крові з негативно зарядженими поверхнями (певні види гемодіалізу, гемофільтрації, ЛПНЩ‑аферез із декстран‑сульфатом) – через ризик тяжких анафілактоїдних реакцій.
• Виражений двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки.
• Артеріальна гіпотензія або гемодинамічна нестабільність.
• II і III триместри вагітності.
• Одночасний прийом препаратів, що містять аліскірен, у пацієнтів із цукровим діабетом або зниженою функцією нирок (ШКФ <60 мл/хв/1,73 м²).
• Спільне застосування з сакубітрилом/валсартаном; розпочинати лікування раміприлом можна не раніше ніж через 36 годин після останньої дози цієї комбінації.

Особливі вказівки та заходи застереження

Моніторинг, гіпотензія та функція нирок

Перед початком і в ході лікування Polpril® потрібна регулярна оцінка функції нирок, рівня електролітів (особливо калію та натрію), а також артеріального тиску. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам із тяжкою гіпертензією, декомпенсованою серцевою недостатністю, гемодинамічно значущими вадами клапанів, стенозом ниркової артерії, цирозом печінки з асцитом, а також тим, хто отримує діуретики або готується до великих хірургічних втручань.

• Перед початком терапії за можливості слід скоригувати зневоднення, гіповолемію та електролітні порушення (з обережністю при серцевій недостатності).
• Подвійна блокада системи ренін‑ангіотензин‑альдостерон (інгібітор АПФ + БРА або аліскірен) підвищує ризик гіпотензії, гіперкаліємії та гострої ниркової недостатності і зазвичай не рекомендується; допускається лише під контролем фахівця.
• У пацієнтів із діабетичною нефропатією не слід поєднувати інгібітор АПФ і блокатор рецепторів ангіотензину II.
• Рекомендується відмінити інгібітор АПФ, по можливості, за добу до планової операції.

Ангіоневротичний набряк, гіперкаліємія та інші ризики

На тлі терапії інгібіторами АПФ можливий ангіоневротичний набряк обличчя, язика, гортані або кишечника. При появі набряку або сильного болю в животі лікування слід негайно припинити й звернутися по невідкладну допомогу. Спільний прийом раміприлу з сакубітрилом/валсартаном, рацекадотрилом, інгібіторами mTOR (сиролімус, еверолімус, темсиролімус) або вілдагліптином підвищує ризик набряку, тому потребує особливої обережності.

• Гіперкаліємія: ризик підвищений у пацієнтів із нирковою недостатністю, у осіб старше 70 років, при застосуванні калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, замінників солі з калієм, такролімусу, циклоспорину, триметоприму/ко‑тримоксазолу або блокаторів рецепторів ангіотензину. Потрібен регулярний контроль калію та функції нирок.
• Гіпонатріємія та синдром неадекватної секреції АДГ можливі, особливо в осіб похилого віку – рекомендований контроль натрію.
• Кровотворення: описані випадки нейтропенії, агранулоцитозу, тромбоцитопенії, анемії та пригнічення кісткового мозку, особливо при супутній колагенозній патології та порушенні функції нирок; необхідний періодичний контроль лейкоцитів.
• Кашель сухий, наполегливий – типовий клас‑специфічний ефект інгібіторів АПФ; зазвичай минає після відміни препарату.
• У осіб із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози‑галактози препарат через вміст лактози не показаний.
• Препарат практично не містить натрію (менше 1 ммоль/23 мг на таблетку) і може вважатися «таким, що не містить натрій».

Лікарські взаємодії

Polpril® взаємодіє з низкою препаратів, що може посилювати гіпотензивний ефект, підвищувати ризик гіперкаліємії, погіршувати функцію нирок або викликати інші серйозні реакції. Перед початком лікування важливо повідомити лікаря про всі лікарські засоби, що приймаються, включно з безрецептурними та фітопрепаратами.

• Екстракорпоральні процедури (гемодіаліз, гемофільтрація з високопроникними поліакрилонітрильними мембранами, ЛПНЩ‑аферез із декстран‑сульфатом): підвищений ризик тяжких анафілактоїдних реакцій – потрібне використання інших діалізаторів або іншої групи гіпотензивних засобів.
• Сольові форми калію, калійзберігаючі діуретики, гепарин, блокатори рецепторів ангіотензину II, такролімус, циклоспорин, триметоприм, ко‑тримоксазол: підвищують ризик гіперкаліємії – необхідний контроль калію.
• Діуретики, нітрати, трициклічні антидепресанти, анестетики, алкоголь (гостре отруєння), баклофен, альфа‑адреноблокатори (альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин) – можуть посилювати гіпотензію.
• Симпатоміметики та вазопресорні засоби (ізопреналін, добутамін, допамін, адреналін) здатні зменшувати антигіпертензивний ефект раміприлу – потрібен контроль АТ.
• Інсулін і пероральні гіпоглікемічні засоби: можливі епізоди гіпоглікемії, потрібен контроль глікемії.
• Солі літію: інгібітори АПФ зменшують виведення літію та підвищують його токсичність – потрібний моніторинг концентрації літію або відмова від комбінації.
• НПЗЗ та ацетилсаліцилова кислота: можуть послаблювати гіпотензивний ефект і погіршувати функцію нирок, підвищуючи ризик гіперкаліємії.
• Алопуринол, імунодепресанти, кортикостероїди, прокаїнамід, цитостатики: підвищують ризик гематологічних порушень – потрібний контроль показників крові.

Вагітність і годування грудьми

Інгібітори АПФ, включно з Polpril®, небажані в I триместрі та протипоказані в II і III триместрах вагітності. При плануванні вагітності пацієнткам рекомендовано перехід на антигіпертензивні препарати з підтвердженим профілем безпеки під час вагітності. При підтвердженні вагітності прийом раміприлу необхідно якомога швидше припинити та підібрати альтернативне лікування.

Експозиція до інгібіторів АПФ у II–III триместрах пов’язана з токсичним впливом на плід (порушення функції нирок, маловоддя, затримка окостеніння кісток склепіння черепа) і на новонародженого (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія. Якщо експозиція мала місце з початку II триместру, рекомендується УЗ‑контроль функції нирок і стану черепа плода. Новонароджені, матері яких отримували інгібітори АПФ, мають перебувати під наглядом щодо гіпотонії, олігурії та гіперкаліємії. Через відсутність достатніх даних щодо безпеки раміприлу в період лактації препарат не рекомендується при грудному вигодовуванні; перевагу слід надавати альтернативним засобам, особливо в новонароджених і недоношених.

Побічні дії

Часті та клінічно значущі реакції

Профіль побічних ефектів Polpril® типовий для інгібіторів АПФ. Найбільш характерні сухий непродуктивний кашель і реакції, пов’язані з надмірним зниженням артеріального тиску. Тяжкі, але рідкісні реакції включають ангіоневротичний набряк, гіперкаліємію, виражені порушення функції нирок або печінки, панкреатит, тяжкі шкірні реакції та гематологічні порушення.

• Часто: головний біль, запаморочення, сухий подразливий кашель, бронхіт, синусит, задишка, диспепсія, болі в животі, діарея, нудота, блювання, гастроентерит, шкірний висип, м’язові спазми та болі, підвищений рівень калію в крові, артеріальна гіпотензія (в тому числі ортостатична), непритомність, болі в ділянці грудної клітки, втомлюваність.
• Нерідко: ішемія міокарда (стенокардія, інфаркт), порушення ритму, набряки, еозинофілія, вестибулярне запаморочення, парестезії, порушення смаку, зорові порушення, запалення слизової шлунково‑кишкового тракту, болі в епігастрії, запор, сухість у роті, порушення функції нирок (включно з гострою), протеїнурія, підвищення азоту сечовини та креатиніну, ангіоневротичний набряк, свербіж, підвищене потовиділення, артралгії, зниження апетиту, припливи, гарячка, транзиторна імпотенція, зниження лібідо, порушення сну й настрою.
• Рідко і дуже рідко: тяжка нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), фотосенсибілізація, тяжкі ураження печінки (холестатична жовтяниця, гепатит, гостра печінкова недостатність), панкреатит, тяжкі судинні реакції (васкуліти, феномен Рейно), виражені неврологічні та психічні порушення.
• У дітей побічні ефекти за характером і тяжкістю загалом подібні до дорослих, але частіше відзначаються тахікардія, риніт, кон’юнктивіт, тремор і кропив’янка.

Передозування

При значному передозуванні інгібіторів АПФ можливі виражена периферична вазодилатація з різким зниженням артеріального тиску і розвитком шоку, брадикардія, електролітні порушення (насамперед гіперкаліємія) та гостра ниркова недостатність. Такий стан потребує негайної госпіталізації та моніторингу життєво важливих показників.

Лікування – симптоматичне та підтримувальне. Застосовують заходи з видалення препарату зі шлунково‑кишкового тракту (промивання шлунка, призначення адсорбентів) та методи стабілізації гемодинаміки (включно з введенням α₁-агоністів або ангіотензину II – ангіотензинаміду). Активний метаболіт раміприлат у обмеженому ступені видаляється при гемодіалізі, тому діаліз не завжди забезпечує швидке зниження концентрації.

Як отримати рецепт на Polpril® онлайн

Для призначення Polpril® необхідна очна або дистанційна консультація лікаря, оскільки препарат впливає на тиск, функцію нирок та електролітний баланс, потребує підбору дози й контролю аналізів. Під час онлайн‑прийому лікар збирає анамнез, оцінює показання та протипоказання, вивчає результати обстежень і за відсутності обмежень може оформити електронний рецепт.

Отримавши електронний рецепт, пацієнт може придбати Polpril® в будь‑якій аптеці, після чого слід суворо дотримуватися призначеної схеми прийому та регулярно проходити контрольні огляди й обстеження згідно з рекомендаціями лікаря.