AzitroLek: склад і форма випуску
AzitroLek — це порошок, з якого перед прийомом готують суспензію. У 5 мл готової суспензії міститься 102,4 або 204,8 мг азитроміцину моногідрату, що відповідає 100 або 200 мг азитроміцину.
Порошок змішують з водою до однорідної білої або майже білої суспензії. Відміряють її поліетилен-поліпропіленовим шприцем для прийому всередину: він входить до комплекту і точніший за будь-яку домашню ложку. Усю добову дозу дають за один раз, їжа прийому не перешкоджає. Суспензія гірчить, і цей присмак дозволено змʼякшити, запивши ліки фруктовим соком.
Як діє AzitroLek
Азитроміцин належить до азалідів — підгрупи макролідних антибіотиків. Він приєднується до 50S субодиниці бактеріальної рибосоми і блокує переміщення пептидних ланцюгів з одного її боку на інший. Складання білка, залежне від РНК, на цьому зупиняється: бактерія залишається живою, але перестає нарощувати власні білки й розмножуватися.
Зворотний бік механізму — стійкість, і вона в азитроміцину буває як вродженою, так і набутою. Відомі три способи, якими бактерія уникає препарату: змінює саму мішень, змінює транспорт антибіотика всередину клітини або модифікує молекулу антибіотика. В окремих штамів Streptococcus pneumoniae, β-гемолітичних стрептококів групи A, Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus, включно з метицилін-резистентним (MRSA), трапляється повна стійкість одразу до еритроміцину, азитроміцину, решти макролідів і лінкозамідів. Тому інструкція окремо вимагає враховувати офіційні рекомендації щодо застосування антибактеріальних засобів.
Показання до застосування
Три показання зі списку інструкція супроводжує застереженням «правильно діагностоване»: гострий бактеріальний синусит, гострий бактеріальний середній отит і загострення хронічного бронхіту. Застереження не формальне — саме в цих станів причина часто виявляється не бактеріальною, і тоді антибіотик не допоможе нічому, крім зростання стійкості.
Решта показань іде без застережень: фарингіт і тонзиліт, легка та середньотяжка позалікарняна пневмонія, інфекції шкіри й мʼяких тканин, а також неускладнений уретрит і цервіцит, спричинені Chlamydia trachomatis. Умова спільна для всіх семи пунктів — збудник має бути чутливий до азитроміцину. Інфіковані опікові рани до цього перелічення не входять: за них препарат не показаний.
Спосіб застосування та дозування
Суспензію дають один раз на добу. У дітей від одного року дозу рахують за масою тіла, і курсова величина однакова при інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, середньому отиті, інфекціях шкіри й мʼяких тканин — 30 мг на кілограм маси тіла за курс. Різняться лише способи її розподілити. Даних про застосування в дітей до року мало.
- Триденна схема: по 10 мг/кг один раз на добу три дні підряд — так курсові 30 мг/кг набираються найшвидше.
- Пʼятиденна схема: 10 мг/кг першого дня, потім по 5 мг/кг з другого до пʼятого дня. Сумарна доза та сама, добове навантаження менше.
- Фарингіт, спричинений Streptococcus pyogenes, — виняток із загального правила: тут ефективні одноразова доза 10 мг/кг або 20 мг/кг протягом трьох днів, максимум 500 мг на добу. При цьому першим вибором і при самому фарингіті, і для профілактики наступної гострої ревматичної гарячки залишається пеніцилін.
- Дорослим і підліткам курсова доза — 1500 мг: по 500 мг на добу три дні або 500 мг першого дня і по 250 мг з другого до пʼятого. Неускладнений уретрит і цервіцит хламідійної природи лікують інакше — 1000 мг одноразово.
Літнім препарат дозують так само, як іншим дорослим. За легких і помірних порушень функції нирок, коли швидкість клубочкової фільтрації тримається в межах 10–80 мл/хв, а також за легких і помірних порушень функції печінки змінювати дозу не потрібно. Для дорослих в азитроміцину існують й інші лікарські форми, і лікар може віддати перевагу їм, а не суспензії.
Протипоказання
Формальне протипоказання в AzitroLek одне: підвищена чутливість до азитроміцину, до інших макролідних антибіотиків або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Короткий перелік легко прочитати як «підходить майже всім», але це помилка — частину прямих заборон винесено до розділу застережень, і за силою вони рівні протипоказанням.
Азитроміцин не призначають за вродженого або підтвердженого набутого подовження інтервалу QT, одночасно з іншими речовинами, що подовжують цей інтервал (антиаритмики класів IA та III, цизаприд, терфенадин), за електролітних порушень — насамперед за гіпокаліємії та гіпомагніємії, — а також за клінічно значущої брадикардії, порушень ритму і тяжкої серцевої недостатності. Тяжка хвороба печінки теж виключає препарат, а разом із похідними ерготаміну його не застосовують через теоретичну небезпеку отруєння ріжками. Окреме обмеження пов'язане зі складом суспензії: у ній є сахароза, тому вона не годиться людям із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом порушеного всмоктування глюкози-галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Найбільше застережень в інструкції присвячено не ризикам, а місцю препарату серед інших антибіотиків. При фарингіті й тонзиліті, спричинених Streptococcus pyogenes, і для профілактики гострої ревматичної гарячки першим вибором залишається пеніцилін; при синуситі та гострому середньому отиті азитроміцин теж часто не перший вибір; при інфікованих опікових ранах він не показаний узагалі. До цього додається стійкість: у деяких країнах Європи понад 30% штамів Streptococcus pneumoniae нечутливі до азитроміцину, і лікар зобовʼязаний це враховувати. Є й обмеження самої форми — порошок для приготування суспензії не підходить для тяжких інфекцій, за яких потрібно швидко отримати високу концентрацію антибіотика в крові.
Власні ризики препарату теж є. Як і в еритроміцину з іншими макролідами, описані рідкісні тяжкі алергічні реакції — ангіоневротичний набряк і анафілаксія, в окремих випадках із летальним результатом; частина їх перебігала хвилями, з поверненням симптомів, і вимагала тривалого спостереження та лікування. Будь-яка діарея, що почалася після перших доз, вимагає виключити псевдомембранозний коліт. Як за кожного антибіотика, варто стежити за ознаками суперінфекції стійкими мікроорганізмами, включно з грибковою. На тлі макролідів спостерігали подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT із ризиком аритмій і тахікардії типу torsade de pointes, і в схильних людей таку дію азитроміцину повністю виключити не можна. Оскільки препарат перероблюється печінкою і виводиться з жовчю, за тяжкої хвороби печінки його не застосовують, а з появою тяжких порушень її функції лікування припиняють; за швидкості клубочкової фільтрації нижче 10 мл/хв потрібна обережність через можливе зростання загальної концентрації в організмі. Неврологічні та психічні розлади — ще один привід для обережності.
Лікарські взаємодії
Більшу частину переліку займають препарати, які з азитроміцином перевіряли і помітного впливу не знайшли: теофілін, карбамазепін з її активним метаболітом, метилпреднізолон, зидовудин, диданозин, індинавір, терфенадин (у тому числі без зміни інтервалу QT), рифабутин, а також циметидин, прийнятий за дві години до антибіотика. Кілька застережень до цього списку все ж є: в інших макролідів взаємодію з теофіліном описано, тому за ознаками зростання його концентрації стежать; при спільному прийомі з рифабутином спостерігали нейтропенію, хоча звʼязок саме з комбінацією не доведено; азитроміцин збільшував вміст фосфорильованого зидовудину в клітинах крові, і клінічне значення цього невідоме.
Друга частина переліку вимагає дій. Похідні ерготаміну разом з азитроміцином не застосовують. Цизаприд перероблюється ферментом CYP3A4, активність якого макроліди пригнічують, тому спільний прийом загрожує подовженням інтервалу QT, шлуночковими порушеннями і torsade de pointes. Антациди знижують максимальну концентрацію антибіотика в крові на 30%, не змінюючи загальну засвоюваність, — їх розносять у часі: азитроміцин приймають щонайменше за годину до або через дві години після. За кумаринових антикоагулянтів описано посилення ефекту, тому протромбіновий час контролюють частіше. Циклоспорин і дигоксин вимагають контролю концентрації в крові, а в дигоксину вона може вирости, оскільки макроліди обмежують його переробку в кишечнику. Нелфінавір підвищує площу під кривою азитроміцину на 113%, а максимальну концентрацію — на 136%; дозу при цьому не змінюють, але за небажаними реакціями спостерігають уважніше. Про астемізол, тріазолам, мідазолам і альфентаніл даних немає — з ними обережні за аналогією з еритроміцином, у якого посилення дії цих препаратів описано.
Вагітність і годування грудьми
Адекватних і добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводили. У дослідах на тваринах азитроміцин проникав через плаценту, а в щурів тератогенної дії не справляв, але безпека застосування при вагітності так і залишилася невстановленою. Висновок інструкції жорсткий: під час вагітності препарат не застосовують, крім загрозливих для життя випадків, коли інше підхоже лікування неможливе.
У грудне молоко азитроміцин потрапляє, а чи впливає він на дитину — невідомо, тому на час лікування годування грудьми припиняють. У дитини при потраплянні антибіотика з молоком можливі, зокрема, діарея, грибкове ураження слизових і алергічна реакція. Молоко, зціджене під час лікування і протягом двох діб після його закінчення, виливають; пізніше годування відновлюють.
Побічні дії
Найчастіше препарат зачіпає травлення: нудота, блювання, діарея, біль і спазми в животі належать до частих реакцій. Нечасто трапляються дуже рідкі випорожнення, здатні призвести до зневоднення, здуття живота і нетравлення. Рідкісні реакції цієї ж групи — закреп, зміна кольору язика і панкреатит. Окремо описані зміна кольору зубів і псевдомембранозний коліт.
За межами травлення нечасто відзначають запаморочення, судоми, головний біль, сонливість, порушення нюху і смаку, алергічні реакції з висипом і свербежем, біль у суглобах, втрату апетиту і вагініт. До рідкісних належать парестезії, зомління, безсоння і підвищена збудливість, а з психічних порушень — агресивна поведінка, збудження, тривога, нервозність, відчуття відчуженості від себе; у літніх можливий делірій. Рідкісними, але небезпечними реакціями вважаються анафілаксія з набряком, тяжкі шкірні реакції (багатоформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), порушення функції печінки аж до гепатиту, холестатичної жовтяниці, а в одиничних випадках — некрозу і недостатності печінки, інтерстиційний нефрит і гостра ниркова недостатність. За тривалого прийому великих доз описано зниження слуху, включно з глухотою і шумом у вухах, причому там, де пацієнтів вдавалося спостерігати далі, порушення виявлялося перехідним. З боку крові та серця рідко можливі тромбоцитопенія, гемолітична анемія, перехідна легка нейтропенія, серцебиття і порушення ритму, у тому числі шлуночкова тахікардія, а також зниження артеріального тиску.
Передозування
Картина передозування макролідних антибіотиків пізнавана: перехідна втрата слуху, сильна нудота, блювання і діарея. При прийомі доз вище рекомендованих спостерігали ті самі реакції, що й за звичайних доз, — нових, характерних тільки для перебору, в азитроміцину не з'являлося.
Допомога описана коротко: промивання шлунка і загальне підтримувальне лікування. Окремої уваги заслуговує втрата рідини, адже блювання і рідкі випорожнення зневоднюють дитину швидше, ніж дорослого, тому при передозуванні потрібен лікар, а не очікування.
Як отримати рецепт на AzitroLek онлайн
Дозу цієї суспензії відраховують за масою тіла, а три показання із семи інструкція позначає як «правильно діагностовані» — тобто рішення за лікарем навіть тоді, коли батькам здається, що хвороба знайома. Тому в анкеті важливі вага дитини, що саме і скільки днів болить і чи робили мазок або посів. AzitroLek відпускається за рецептом, а рецепт на e-zdrowie.com оформлюють дистанційно: ви заповнюєте медичну анкету, лікар вивчає відповіді, код електронного рецепта приходить повідомленням, викупити ліки можна в будь-якій польській аптеці.
У цієї схеми є і зворотний бік, про який чесно сказати корисніше, ніж промовчати: якщо відповіді вказують на вірусну інфекцію або на ситуацію, де першим вибором залишається пеніцилін, лікар призначить інше лікування або запропонує спершу дообстежитися. Для антибіотика це нормальний результат консультації, а не відмова.
