Aerius (дезлоратадин) – сучасний препарат від алергічного риніту та кропив’янки
Aerius – це протиалергічний препарат на основі дезлоратадину. Він належить до тривалодіючих антагоністів гістамінових H1-рецепторів і допомагає зменшувати симптоми алергічного риніту та кропив’янки без вираженого седативного ефекту (сонливості у більшості пацієнтів).
Показання до застосування Aerius
Згідно з інструкцією, Aerius показаний для полегшення симптомів, пов’язаних з:
- алергічним запаленням слизової оболонки носа (алергічний риніт, зокрема сезонний і цілорічний)
- кропив’янкою
Препарат знижує такі прояви, як нежить, чхання, свербіж і закладеність носа, сльозотечу, свербіж шкіри та висипання за типом кропив’янки.
Форми випуску та склад Aerius
Таблетки, вкриті оболонкою
- 1 таблетка містить 5 мг дезлоратадину
Розчин для перорального застосування
- 1 мл розчину містить 0,5 мг дезлоратадину
Вибір форми (таблетки або розчин) залежить від віку пацієнта, зручності прийому та рекомендацій лікаря.
Як діє Aerius
Дезлоратадин – це селективний антагоніст периферичних гістамінових H1-рецепторів. Він:
- блокує дію гістаміну – основного медіатора алергічної реакції
- зменшує свербіж, набряк слизових, висипання та інші симптоми алергії
- не проникає в центральну нервову систему, тому не має вираженої седативної дії у більшості пацієнтів
Завдяки тривалій дії Aerius приймають 1 раз на добу.
Дозування та схема застосування Aerius
Таблетки Aerius 5 мг
Дорослі та підлітки від 12 років
- рекомендована доза – 1 таблетка (5 мг) 1 раз на добу
- прийом не залежить від їжі
Таблетована форма не застосовується у дітей молодше 12 років: безпека та ефективність Aerius у таблетках у цієї групи не встановлена.
Розчин для перорального застосування Aerius
Розчин можна приймати незалежно від прийому їжі. Він використовується у дорослих, підлітків і дітей відповідно до віку.
Дозування розчину:
- діти 1–5 років: 2,5 мл розчину (1,25 мг дезлоратадину) 1 раз на добу
- діти 6–11 років: 5 мл розчину (2,5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу
- дорослі та підлітки від 12 років: 10 мл розчину (5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу
У дітей до 1 року ефективність і безпека розчину не встановлені, застосування в цій віковій групі не рекомендоване.
Особливості лікування алергічного риніту Aerius
При виборі тривалості терапії важливо розрізняти:
- Інтермітуючий (періодичний) алергічний риніт – симптоми з’являються менш ніж 4 дні на тиждень або менш ніж 4 тижні поспіль. Лікування проводять з урахуванням історії захворювання; препарат відміняють після зникнення симптомів і поновлюють при їх повторній появі.
- Персистуючий (хронічний) алергічний риніт – симптоми зберігаються 4 і більше днів на тиждень і понад 4 тижні. У цьому разі можливе продовження терапії на період контакту з алергеном.
Застосування Aerius у дітей
Важливо враховувати вік і ймовірну причину симптомів:
- у дітей до 2 років значна частина випадків риніту пов’язана з інфекціями, а не з алергією
- для дітей молодше 1 року безпека та ефективність розчину Aerius не встановлені
- у дітей 1–5 і 6–11 років дози підбираються суворо за віком, як зазначено вище
При нежиті в маленьких дітей лікарю важливо відрізнити алергічний риніт від інфекційного (оцінка симптомів, огляд, лабораторні тести, шкірні проби).
Протипоказання до застосування Aerius
Препарат протипоказаний при:
- гіперчутливості до дезлоратадину
- алергії на будь-які допоміжні речовини препарату
- відомій гіперчутливості до лоратадину
Особливі вказівки та заходи застережності
Таблетки Aerius
- безпека та ефективність у дітей до 12 років не встановлені
- з обережністю застосовувати при тяжкій нирковій недостатності
- таблетки містять лактозу – препарат не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Lapp або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози
Розчин Aerius
- безпека та ефективність у дітей до 1 року не встановлені
- диференціювати алергічний риніт та інші форми риніту у дітей молодше 2 років особливо складно і це потребує оцінки лікаря
- приблизно у 6 % дорослих і дітей 2–11 років відзначається фенотипово сповільнений метаболізм дезлоратадину, що призводить до більшої експозиції препарату; безпека при цьому є зіставною з пацієнтами з нормальним метаболізмом
- з обережністю застосовувати при тяжкій нирковій недостатності
- розчин містить сорбітол – його не слід призначати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, порушенням всмоктування глюкози-галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази
Вплив на здатність керувати транспортом
У клінічних дослідженнях дезлоратадин не порушував здатність керувати транспортом і працювати з механізмами. Однак дуже рідко в деяких пацієнтів може виникати сонливість, тому слід з обережністю оцінювати індивідуальну реакцію на препарат під час керування транспортними засобами або роботи з механізмами.
Взаємодія Aerius з іншими лікарськими засобами та алкоголем
- у клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні таблеток дезлоратадину з еритроміцином або кетоконазолом клінічно значущих взаємодій не виявлено
- у дослідженнях за участю алкоголю не було відзначено посилення його шкідливої дії при одночасному прийомі Aerius
Попри це, самостійне поєднання будь-яких ліків слід узгоджувати з лікарем.
Застосування Aerius під час вагітності та в період лактації
- у дослідженнях на тваринах дезлоратадин не чинив тератогенної дії
- безпека застосування у вагітних жінок не встановлена, тому препарат під час вагітності не рекомендують
- дезлоратадин виділяється з грудним молоком, у зв’язку з чим Aerius не рекомендується застосовувати в період грудного вигодовування
Побічні дії Aerius
Дорослі та підлітки зазвичай добре переносять препарат. У клінічних дослідженнях при прийомі 5 мг/добу небажані реакції виникали лише приблизно у 3 % пацієнтів частіше, ніж у групі плацебо.
Найпоширеніші побічні ефекти у дорослих і підлітків
- відчуття втоми – близько 1,2 %
- сухість у роті – близько 0,8 %
- головний біль – близько 0,6 %
У підлітків 12–17 років в дослідженні за участю 578 пацієнтів найчастішим побічним ефектом був головний біль, причому його частота була зіставною в групі дезлоратадину (5,9 %) і плацебо (6,9 %).
Побічні ефекти у дітей (розчин)
У дітей 2–11 років загальна частота побічних реакцій при застосуванні сиропу була зіставною з плацебо.
У дітей 6–23 місяців найчастіше відзначалися:
- діарея – 3,7 %
- лихоманка – 2,3 %
- безсоння – 2,3 %
У додатковому дослідженні в дітей 6–11 років при одноразовому прийомі 2,5 мг дезлоратадину у формі розчину побічних ефектів не зареєстровано.
Рідкісні та дуже рідкісні небажані реакції
Повідомлялося про такі побічні ефекти:
- психічні розлади: галюцинації
- з боку нервової системи: запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторне збудження, судоми
- з боку серця: тахікардія, серцебиття
- з боку ШКТ: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея
- з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових ферментів, підвищення білірубіну, гепатит
- з боку опорно-рухового апарату: м’язові болі
- загальні реакції та алергічні: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, задишку, свербіж, висип і кропив’янку
При появі виражених або незвичних симптомів на тлі прийому Aerius слід припинити прийом і звернутися до лікаря.
Передозування Aerius
При випадковому прийомі підвищених доз:
- проводять стандартні заходи щодо видалення не всмоктаного препарату (на розсуд лікаря)
- здійснюють симптоматичну та підтримувальну терапію
У дослідженнях у дорослих і підлітків при прийомі дезлоратадину в дозах до 45 мг (9-разове перевищення терапевтичної дози) клінічно значущих ефектів передозування не виявлено.
Дезлоратадин не видаляється за допомогою гемодіалізу. Немає даних щодо його виведення при перитонеальному діалізі.
Важливо: консультація спеціаліста
Інформація ґрунтується на офіційних даних щодо препарату Aerius (дезлоратадин). Вона не замінює очну консультацію лікаря. Схему лікування, тривалість курсу, необхідність продовження терапії при хронічному алергічному риніті та доцільність застосування у дітей визначає лікар з урахуванням віку, супутніх захворювань і характеру симптомів.
