Agomelatine +pharma - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Agomelatine +pharma – сучасний підхід до лікування депресії у дорослих

Agomelatine +pharma – це рецептурний антидепресант для лікування великих депресивних епізодів у дорослих пацієнтів. Препарат впливає на циркадні ритми та нейромедіаторні системи мозку, що допомагає зменшити симптоми депресії та покращити сон без седативного ефекту вдень.

Наведена нижче інформація має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря або психіатра. Рішення щодо призначення, дозування та тривалості терапії приймає лише фахівець.

Показання до застосування Agomelatine +pharma

Препарат показаний для:

• лікування великих депресивних епізодів у дорослих пацієнтів;
• тривалої терапії депресії з метою стабілізації стану та профілактики рецидивів.

Agomelatine +pharma не застосовується у дітей і підлітків до 18 років, а також у пацієнтів віком 75 років і старше.

Механізм дії Agomelatine +pharma

Активна речовина – агомелатин, 25 мг в одній таблетці, вкритій оболонкою.

Фармакологічна дія:

• Агоніст мелатонінових рецепторів MT1 і MT2 – допомагає нормалізувати порушений циркадний ритм (сон–неспання), який часто страждає при депресії.
• Антагоніст серотонінових рецепторів 5-HT2C – сприяє підвищенню вивільнення норадреналіну та дофаміну, особливо в корі лобових часток.
• Не впливає на зворотне захоплення моноамінів і не зв’язується з α/β-адренергічними, гістамінергічними, холінергічними, допамінергічними та бензодіазепіновими рецепторами.

Така комбінація ефектів відрізняє агомелатин від класичних СІЗЗС/СІЗЗСН і робить його варіантом вибору в частини дорослих пацієнтів із депресією та вираженими порушеннями сну.

Схема дозування та застосування

Рекомендоване дозування

• Стартова доза: 25 мг 1 раз на добу увечері перед сном (1 таблетка).
• За відсутності покращення через 2 тижні лікар може підвищити дозу до 50 мг 1 раз на добу (2 таблетки по 25 мг на ніч).

Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі – з їжею або без.

Контроль функції печінки та безпека дозування

Агомелатин може спричиняти лікарське ураження печінки, тому необхідне обов’язкове лабораторне спостереження:

• перед початком терапії – аналізи функції печінки (АлАТ, АсАТ);
• повторні тести: приблизно через 3 тижні, 6 тижнів (кінець гострої фази), далі через 12 і 24 тижні (підтримувальна фаза), а потім – за клінічними показаннями;
• при підвищенні дози до 50 мг контроль проводять у ті ж строки, що й при старті лікування.

Не можна розпочинати терапію, якщо активність амінотрансфераз перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази.

Терапію негайно припиняють, якщо:

• активність амінотрансфераз стає вищою за 3-кратне перевищення верхньої межі норми;
• з’являються ознаки можливого ураження печінки: потемніння сечі, світлий кал, жовтушність шкіри або склер, біль у правому підребер’ї, стійка немотивована слабкість.

Тривалість лікування

Для стійкого зменшення симптомів депресії курс терапії має тривати не менше 6 місяців, якщо лікар не визначив інакше.

Перехід із СІЗЗС/СІЗЗСН на агомелатин

При відміні СІЗЗС або СІЗЗСН можливий синдром відміни. Рекомендується:

• дотримуватися інструкції (ChPL) щодо поступового зниження дози поточного антидепресанта;
• почати прийом Agomelatine +pharma відразу на тлі зниження дози СІЗЗС/СІЗЗСН.

Відміняти Agomelatine +pharma можна без поступового зниження дози, якщо лікар не дає інших вказівок.

Особливі групи пацієнтів

• Літні <75 років: доведено ефективність і безпеку в дозі 25–50 мг/добу, корекція дози за віком не потрібна.
• Пацієнти ≥75 років: дія не вивчена, препарат не рекомендується.
• Порушення функції нирок: при тяжкій нирковій недостатності фармакокінетика суттєво не змінюється, однак клінічний досвід обмежений – потрібна обережність.
• Порушення функції печінки: агомелатин протипоказаний при цирозі, активному захворюванні печінки та при значному підвищенні печінкових ферментів.
• Діти і підлітки до 18 років: безпека та ефективність не встановлені, застосування не рекомендоване.

Протипоказання до застосування

Agomelatine +pharma протипоказаний при:

• гіперчутливості до агомелатину або будь-якого допоміжного компонента;
• порушенні функції печінки (цироз, активне захворювання печінки);
• активності амінотрансфераз, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази;
• одночасному прийомі сильних інгібіторів CYP1A2 (флувоксамін, ципрофлоксацин).

Особливі попередження та заходи застереження

Ризик ураження печінки

На тлі прийому агомелатину описані випадки:

• токсичного ураження печінки аж до печінкової недостатності (у поодиноких випадках з летальним наслідком або необхідністю трансплантації у пацієнтів із факторами ризику);
• значного підвищення печінкових ферментів (>10-кратного перевищення верхньої межі норми);
• гепатиту та жовтяниці.

Особлива обережність потрібна у пацієнтів із:

• ожирінням або надлишковою масою тіла;
• неалкогольною жировою хворобою печінки;
• цукровим діабетом;
• регулярним прийомом алкоголю або зловживанням спиртним;
• одночасним прийомом інших потенційно гепатотоксичних препаратів.

Усім пацієнтам обов’язковий регулярний контроль печінкових проб згідно зі схемою в розділі дозування.

Ризик суїцидальної поведінки

Депресія сама по собі асоційована з підвищеним ризиком суїцидальних думок і поведінки. Цей ризик:

• зберігається до настання суттєвої ремісії;
• може підвищуватися в початковий період лікування та при зміні дози;
• вищий у осіб із суїцидальними спробами в анамнезі та вираженою суїцидальною налаштованістю.

Рекомендується:

• ретельно спостерігати за пацієнтами, особливо в перші тижні терапії;
• поінформувати пацієнта та його близьких про необхідність негайно звертатися до лікаря при появі погіршення настрою, суїцидальних думок, виражених змін поведінки.

Використання у пацієнтів із біполярним розладом

Агомелатин слід застосовувати з обережністю за наявності в анамнезі:

• біполярного афективного розладу;
• епізодів манії або гіпоманії.

При появі симптомів манії лікування необхідно припинити.

Пацієнти з деменцією

Препарат не рекомендується для лікування великих депресивних епізодів у літніх пацієнтів із деменцією – безпека та ефективність не встановлені.

Вплив на здатність керувати транспортом

Спеціальні дослідження не проводилися, проте з огляду на часті побічні ефекти (сонливість, запаморочення) рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.

Лікарські взаємодії

Агомелатин метаболізується переважно за участю CYP1A2 (близько 90%) і меншою мірою CYP2C9/19 (близько 10%).

Препарати, що підвищують концентрацію агомелатину

• Сильні інгібітори CYP1A2 (флувоксамін, ципрофлоксацин) – спричиняють до 60-кратного збільшення експозиції агомелатину; одночасне застосування протипоказане.
• Помірні інгібітори CYP1A2 (естрогени, пропранолол, еноксацин) – підвищують концентрацію агомелатину в кілька разів; потрібна обережність і спостереження.

Препарати, що знижують концентрацію агомелатину

• Рифампіцин – індуктор кількох ізоферментів CYP, може знижувати біодоступність агомелатину.
• Куріння (≥15 сигарет на день) – індукує CYP1A2 і знижує експозицію агомелатину.

Сумісність з іншими препаратами

Не виявлено клінічно значущих взаємодій з:

• похідними бензодіазепіну;
• літієм;
• пароксетином;
• флуконазолом;
• теофіліном.

Поєднання з алкоголем не рекомендується через сумарне навантаження на печінку.

Застосування під час вагітності та в період лактації

• Досвід застосування у вагітних обмежений (менше 300 вагітностей). Дослідження на тваринах не показали прямого тератогенного ефекту.
• З міркувань безпеки рекомендується уникати застосування агомелатину під час вагітності, якщо можлива альтернатива.
• Невідомо, чи виділяється агомелатин у грудне молоко людини, але у тварин відзначено його виділення.

У разі необхідності терапії в період лактації лікар має зважити користь грудного вигодовування для дитини та користь лікування для матері й вирішити, припинити грудне вигодовування чи не призначати препарат.

Побічні дії Agomelatine +pharma

У клінічних дослідженнях агомелатин отримували понад 8000 пацієнтів. Небажані реакції зазвичай виникали в перші 2 тижні терапії, були легкого або помірного ступеня та часто минали самостійно.

Часті побічні ефекти

• Дуже часто: головний біль.
• Часто: запаморочення, сонливість, безсоння, тривога, незвичні сновидіння, нудота, діарея, закреп, біль у животі, блювання, біль у спині, підвищення АлАТ/АсАТ, втомлюваність, збільшення маси тіла.

Нечасті та рідкісні реакції

• Нечасто: шум у вухах, затуманення зору, екзема, підвищене потовиділення, свербіж, кропив’янка, синдром неспокійних ніг, парестезії, мігрень, підвищення ГГТ, зниження маси тіла, нічні жахи, збудження, дратівливість, агресія, сплутаність свідомості.
• Рідко: гепатит, значне підвищення лужної фосфатази, печінкова недостатність, жовтяниця, еритематозний висип, набряк обличчя, ангіоневротичний набряк, акатизія, галюцинації, затримка сечі.

У поодиноких випадках повідомлялося про суїцидальні думки та поведінку, що може бути пов’язано як з препаратом, так і з основним захворюванням.

При появі виражених або стійких побічних ефектів необхідно звернутися до лікуючого лікаря.

Передозування

Досвід передозування агомелатину обмежений. Описані симптоми включали:

• біль в епігастрії;
• сонливість, втому;
• збудження, тривогу, напруження;
• запаморочення, відчуття нездужання, ціаноз.

У пацієнта, який прийняв 2450 мг агомелатину, не відзначалося тяжких кардіоваскулярних або лабораторних порушень, настало самовільне одужання.

Специфічного антидоту немає. Лікування – симптоматичне, з обов’язковим медичним спостереженням, за потреби – в умовах спеціалізованого стаціонару.

Склад і форма випуску

Одна таблетка Agomelatine +pharma, вкрита оболонкою, містить:

• агомелатин 25 мг (у вигляді агомелатину з лимонною кислотою);
• допоміжні компоненти (перелік уточнюється в повній інструкції до препарату).

Таблетки вкриті плівковою оболонкою, призначені для перорального прийому, запиваються водою, не розжовуються.

Важливо пам’ятати

• Agomelatine +pharma призначається тільки лікарем і потребує регулярного контролю функції печінки.
• Препарат не підходить пацієнтам із тяжкими захворюваннями печінки, дітям, підліткам і особам 75+.
• Не можна самостійно поєднувати препарат із флувоксаміном, ципрофлоксацином та алкоголем.
• При погіршенні настрою, появі суїцидальних думок або ознак ураження печінки потрібно терміново звернутися по медичну допомогу.

Перед початком лікування уважно ознайомтеся з офіційною інструкцією до препарату й обговоріть усі запитання з лікуючим лікарем або психіатром.